Формування пізнавального
інтересу учнів при вивченні історії засобами продуктивного навчання
Якщо ми хочемо
допомогти людині стати на
міцні ноги у
житті, то повинні більше вдаватися
до продуктивної
технології, що формує міцні і
дієві знання.
Може здатися, що це технологія
авторитарна,
жорстка, негуманна. А гуманно
полишати дитину
напризволяще, потураючи її
незрілим потягам, байдуже спостерігати, як
вона день за
днем ледачіє і руйнує своє
майбутнє?
Підласий І.П.
Актуальність досвіду. Реформування освітньої галузі спонукає змінювати традиційні методи та
форми роботи вчителя при викладанні предметів. Особлива роль в сучасному
суспільстві належить історичній освіті.
Перефразовуючи відомий вислів, «Хто не знає своєї історії, у того немає
майбутнього»-це вічна істина. Без знання багатотисячолітнього досвіду людства
неможливо зрозуміти сучасне, передбачити, а тим більше успішно будувати,
майбутнє. Тому завданням вчителя історії - готувати учня до життя у відкритому
світі, зорієнтованому на ліберальні й демократичні цінності, і водночас,
прищеплювати йому патріотичне пошанування власної самобутності. Державний
стандарт базової і повної загальної середньої освіти передбачає розуміння учнем
суб’єктивного бачення історичного
поступу людства, набуття навичок прогнозування, вміння бачити зв»язки між минулим
та майбутнім, знаходити нові способи
розв»язання проблем. [6].
Традиційні педагогічні засоби виховання змісту й організації
навчально-виховного процесу менш ефективні. Сучасного вчителя найбільше
турбують два питання: як працювати в
нових ринкових умовах та рівень надання педагогічних послуг в суспільстві і,
яку технологію взяти на озброєння, щоб ефективно працювати, максимально
задовольняючи запити учасників навчально-виховного процесу. На мою думку, оптимальною для вчителя є
продуктивна педагогічна технологія, яка достатньо обгрунтована в теорії
педагогіки та показала свою ефективність в практичній діяльності.
Метою
використання продуктивного
навчання при викладанні історії є підвищення пізнавального інтересу до
отримання знань, умінь та навичок в умовах співпраці вчителя та учня на уроці. В цьому контексті завданнями вчителя є:
-формування ключових та предметної компетентностей учнів при вивченні історії, що забезпечить як самовизначення, так і особистісний розвиток;
-створення сприятливого розвивального середовища на уроці і позакласній роботі з предмету;
- розвиток творчих здібностей учнів, підвищення мотивації до отримання знань. Огляд та аналіз літератури.
У тлумачних словниках «продукт» витлумачується як «результат людської праці», а «продуктивний» - як результативний, плідний. У психології термін «продуктивність» використовується давно і насамперед у сполученнях «продуктивність мислення» і «продуктивність інтелекту». На підтвердження цього є книга німецького психолога М. Вертгеймера, видана ще в 1945 році «Productive Thinking» («Продуктивне мислення»). У вітчизняній педагогіці термін почав вживатися з 80-х років, і тільки на початку 90-х років західна педагогіка заговорила про «продуктивне навчання». У 1991 році був заснований Інститут продуктивного навчання в Європі (IPLE), роком раніш створена мережа продуктивних шкіл (INEPS). В СНГ перший інститут продуктивного навчання, керований академіком М.А.Башмаковим, створений у Санкт-Петербурзі в 1993 році. [13].Продуктивна педагогіка ґрунтується на предметно- орієнтованій освіті. Метою вчителя в продуктивному навчанні є активізація творчого потенціалу учня. А створення нового продукту (наприклад прогнозування в іншому контексті певних історичних подій) сприяє активізації аналітичної складової мислення та стимулює пізнавальний інтерес учня. Що стосується, пізнавального інтересу, то дослідження Н.М. Бібік [3], Н.Г. Морозової [3], П.І. Розмислова [14], Г.І. Щукіної [14] та інших авторів показали, що пізнавальні інтереси у школярів виникають і закріплюються залежно від кількох умов.
Зокрема:
-при правильному співвідношенні нового і вже відомого. Даний критерій є істотною умовою виникнення пізнавального інтересу у дітей. Це означає, що школярі повинні бути обізнані і мати попередні знання, що активізує глибший інтерес до предмета. Вчитель повинен уміти в старому, відомому показати новий зміст: ознаки, властивості, відношення з іншими об’єктами;
- можливість використати свою ініціативу, свою активність для творчого перетворення предмета підвищує інтерес учня до роботи;
-інтерес виникає і підтримується досягнутим успіхом діяльності;
- підвищення інтересу відбувається в практично-зорієнтованому навчальному середовищі. Іншими словами, учні мають розуміти практичне використання навчального матеріалу, його застосування в житті людей;
-інтерес дітей до навчального предмета зростає тоді, коли вони бачать, що вчитель - це людина, захоплена своєю роботою і володіє майстерністю передавання знань дітям, вміє цікаво, повно, яскраво викладати навчальний матеріал.
Провідна ідея.
Таким чином, продуктивне навчання ставить перед вчителем ряд проблемних питань: що відбувається, коли дитина мислить і мислить продуктивно, які особливості та етапи цього процесу, чим відрізняється добре мислення від поганого, яка динаміка, як покращити мислення. Відповісти на ці запитання - означає знайти шлях до підвищення ефективності процесу навчання, зробити його особистісно-орієнтованим. що безперечно стимулюватиме пізнавальний інтерес до вивчення історії.
Продуктивна педагогіка вимагає співвідношення між інформуванням та формуванням умінь у пропорції 20:80.
Шляхи реалізації засобів продуктивного навчання.
Методи впровадження продуктивного навчання на уроці:
- когнітивні (методи навчального пізнання);
- креативні (орієнтовані на створення учнями власних освітніх продуктів).
Когнітивні методи продуктивного навчання представлені у вигляді наступних методів:
метод евристичного спостереження. Спостереження як цілеспрямоване особистісне сприймання учнем різних об'єктів можна розглядати як підготовчий етап у формуванні його теоретичних знань. Спостереження над ходом історичних подій. Суть спостереження полягає в тому, що учні під керівництвом учителя спостерігають той чи інший історичний матеріал і приходять до відповідних висновків, до глибокого усвідомлення опрацьовуваної інформації. Спостереження над історичними подіями, звичайно, супроводжуються поясненнями вчителя, короткою бесідою, записами, унаочненням тих чи інших історичних фактів і явищ. Поєднання методу спостереження з іншими методами навчання повинно мати особливо велике застосування, оскільки проведення роботи з учнями виключно методом спостережень забирає багато часу. Разом з тим, проведення спостережень вимагає від учнів певної підготовки, тому доцільно користуватися цим методом у 8 - 9 класах. У 5 - 7 класах слід обмежитися тільки елементами спостережень над історичними явищами й фактами. За допомогою самостійних спостережень можна опрацьовувати інколи всю тему. Зокрема, методом спостережень доцільно опрацьовувати такі теми, як учням певною мірою знайомі, а спостереження над ними служать для міцнішого закріплення їх або для розширення відомостей про знайомі поняття;
-метод дослідження використовую в груповій чи індивідуальній роботі на уроці чи в позакласній роботі. Доцільним є використання дослідницького методу при узагальненні тем з історії України чи рідного краю. Учні презентують дослідницькі індивідуальні та групові проекти: «Діяльність УПА на теренах Рожнятівщини», «Видатні діячі культури Рожнятівщини»(11 кл.).(Додаток 1) «Україна та ООН в сучасних умовах»(Додаток 2),"Родина у XXст.»(11клас).(Додаток3).
Завдання на застосування гіпотези передбачають висунення гіпотези та її доведення (доказ чи спростування). Даний метод використовую на етапі закріплення знань та умінь учнів при вивченні нової теми, на уроках узагальнення знань та умінь учнів, в системі тематичного контролю. Прогнозування - це метод, в якому використовується як накопичений у минулому досвід, так і поточні припущення щодо майбутнього з метою його визначення. В системі таких прийомів використовую прийо Якби…».
Наприклад, при вивченні певних історичних подій пропоную учням в уяві змінити хід історичних подій та спрогнозувати в цьому контексті розвиток суспільства (наприклад, що було б, якби князь Олег не убив Аскольда і Діра?). Стимулює пізнавальний інтерес метод «заверши істроію» чи допиши окремі факти. Прикладом такого завдання може бути наступне: «Уявіть себе середньовічним істориком. Для завершення історичного літопису книги « Історія військових походів 9-10 ст.» потрібно доповнити розділ «Походи князів Олега та Ігоря проти Візантії». У розділі ви маєте зазначити роки походів, мету, суть підписаних договорів, значення походів для розвитку Русі.
Метод помилок є вродженим методом мислення людини. Також цей метод називають методом перебору варіантів. Для цього використовую метод «Редагування тексту», який я застосовую на етапі актуалізації опорних знань, и при закріпленні вивчення нової теми. Наприклад, при вивчені теми «Київська держава (Русь-Україна) Ярослава Мудрого.
Князь Святослав мав багато синів, між якими після його смерті розпочалася кривава боротьба за київський престол.1011 року під час боротьби гинуть Борис, Гліб і Володимир від рук Святополка. У першій битві з Ярославом навесні 1016 року Святополк зазнає поразки. 1018 року за підтримки свого тестя польського короля Болеслава І Святополк знову утверджується в Києві. Восени 1018 року кияни піднімають повстання проти його правління. Навесні 1019 року Святополк робить останній похід на Київ, де зазнає поразки від військ Ярослава. 1023 року проти Ярослава виступає тмутараканський князь (брат) Мстислав; сутичка закінчилася укладенням мирного договору. З 1036 року, після смерті Мстислава, Ярослав стає «самовладцем Руської землі». Прийом «Ланцюжок» використовую на уроках узагальнення знань та умінь учнів. Прийом формує послідовність мислення при вивченні історичних подій по темі. Наприклад, при узагальненні теми «Виникнення та розвиток Київської Русі» (7 кл.) застосовую метод продуктивного навчання «Ланцюжок». Завданнями для учнів є встановити часові рамки виникнення стародавніх східно-слов»янських племен.
Метод « Запитуй» використовую на уроках вивчення нового матеріалу на етапі закріплення знань. Для цього пропоную об»єдную учнів в групи чи пари та пропоную їм придумати запитання по темі. Метод не тільки дає змогу пригадати учням вивчене на уроці, але й навчить формулювати запитання та самостійно відшукати відповідь у підручнику чи з додаткових джерел. Прийом «Класифікація фактів» використовую в системі творчих завдань для індивідуальної чи групової роботи. Наприклад, при вивченні теми «Київська Русь наприкінці 10- на початку 11 ст.» учні отримують завдання наступного змісту: заповнити таблицю « культурне життя Київської Русі наприкінці 10 – на початку 11 ст. за 4 критеріями: освіта, писемність, живопис, література. На етапі рефлексії використовую метод «Все в твоїх руках» . Кожен учень отримує бланк зворотнього зв»язку, на якому визначає свої знання та навички з теми. Результати використання методів продуктивного навчання були відстежені у моніторинговій діяльності з предмету( додаток 4).). Відповідно до моніторингу визначаю проблемні зони в розумінні історичних фактів та коригую їх в процесі викладання історії на наступних уроках.). Дослідницький метод використовую в позакласній роботі з предмету.: тематична лінійка "Голодомор... трагічні сторінки історії"," Коли Ви вмирали Вам сурми не грали.."( до річниці створення УПА)позакласний захід "Бойківська вишиванка",
-формування ключових та предметної компетентностей учнів при вивченні історії, що забезпечить як самовизначення, так і особистісний розвиток;
-створення сприятливого розвивального середовища на уроці і позакласній роботі з предмету;
- розвиток творчих здібностей учнів, підвищення мотивації до отримання знань. Огляд та аналіз літератури.
У тлумачних словниках «продукт» витлумачується як «результат людської праці», а «продуктивний» - як результативний, плідний. У психології термін «продуктивність» використовується давно і насамперед у сполученнях «продуктивність мислення» і «продуктивність інтелекту». На підтвердження цього є книга німецького психолога М. Вертгеймера, видана ще в 1945 році «Productive Thinking» («Продуктивне мислення»). У вітчизняній педагогіці термін почав вживатися з 80-х років, і тільки на початку 90-х років західна педагогіка заговорила про «продуктивне навчання». У 1991 році був заснований Інститут продуктивного навчання в Європі (IPLE), роком раніш створена мережа продуктивних шкіл (INEPS). В СНГ перший інститут продуктивного навчання, керований академіком М.А.Башмаковим, створений у Санкт-Петербурзі в 1993 році. [13].Продуктивна педагогіка ґрунтується на предметно- орієнтованій освіті. Метою вчителя в продуктивному навчанні є активізація творчого потенціалу учня. А створення нового продукту (наприклад прогнозування в іншому контексті певних історичних подій) сприяє активізації аналітичної складової мислення та стимулює пізнавальний інтерес учня. Що стосується, пізнавального інтересу, то дослідження Н.М. Бібік [3], Н.Г. Морозової [3], П.І. Розмислова [14], Г.І. Щукіної [14] та інших авторів показали, що пізнавальні інтереси у школярів виникають і закріплюються залежно від кількох умов.
Зокрема:
-при правильному співвідношенні нового і вже відомого. Даний критерій є істотною умовою виникнення пізнавального інтересу у дітей. Це означає, що школярі повинні бути обізнані і мати попередні знання, що активізує глибший інтерес до предмета. Вчитель повинен уміти в старому, відомому показати новий зміст: ознаки, властивості, відношення з іншими об’єктами;
- можливість використати свою ініціативу, свою активність для творчого перетворення предмета підвищує інтерес учня до роботи;
-інтерес виникає і підтримується досягнутим успіхом діяльності;
- підвищення інтересу відбувається в практично-зорієнтованому навчальному середовищі. Іншими словами, учні мають розуміти практичне використання навчального матеріалу, його застосування в житті людей;
-інтерес дітей до навчального предмета зростає тоді, коли вони бачать, що вчитель - це людина, захоплена своєю роботою і володіє майстерністю передавання знань дітям, вміє цікаво, повно, яскраво викладати навчальний матеріал.
Провідна ідея.
Таким чином, продуктивне навчання ставить перед вчителем ряд проблемних питань: що відбувається, коли дитина мислить і мислить продуктивно, які особливості та етапи цього процесу, чим відрізняється добре мислення від поганого, яка динаміка, як покращити мислення. Відповісти на ці запитання - означає знайти шлях до підвищення ефективності процесу навчання, зробити його особистісно-орієнтованим. що безперечно стимулюватиме пізнавальний інтерес до вивчення історії.
Продуктивна педагогіка вимагає співвідношення між інформуванням та формуванням умінь у пропорції 20:80.
Шляхи реалізації засобів продуктивного навчання.
Методи впровадження продуктивного навчання на уроці:
- когнітивні (методи навчального пізнання);
- креативні (орієнтовані на створення учнями власних освітніх продуктів).
Когнітивні методи продуктивного навчання представлені у вигляді наступних методів:
метод евристичного спостереження. Спостереження як цілеспрямоване особистісне сприймання учнем різних об'єктів можна розглядати як підготовчий етап у формуванні його теоретичних знань. Спостереження над ходом історичних подій. Суть спостереження полягає в тому, що учні під керівництвом учителя спостерігають той чи інший історичний матеріал і приходять до відповідних висновків, до глибокого усвідомлення опрацьовуваної інформації. Спостереження над історичними подіями, звичайно, супроводжуються поясненнями вчителя, короткою бесідою, записами, унаочненням тих чи інших історичних фактів і явищ. Поєднання методу спостереження з іншими методами навчання повинно мати особливо велике застосування, оскільки проведення роботи з учнями виключно методом спостережень забирає багато часу. Разом з тим, проведення спостережень вимагає від учнів певної підготовки, тому доцільно користуватися цим методом у 8 - 9 класах. У 5 - 7 класах слід обмежитися тільки елементами спостережень над історичними явищами й фактами. За допомогою самостійних спостережень можна опрацьовувати інколи всю тему. Зокрема, методом спостережень доцільно опрацьовувати такі теми, як учням певною мірою знайомі, а спостереження над ними служать для міцнішого закріплення їх або для розширення відомостей про знайомі поняття;
-метод дослідження використовую в груповій чи індивідуальній роботі на уроці чи в позакласній роботі. Доцільним є використання дослідницького методу при узагальненні тем з історії України чи рідного краю. Учні презентують дослідницькі індивідуальні та групові проекти: «Діяльність УПА на теренах Рожнятівщини», «Видатні діячі культури Рожнятівщини»(11 кл.).(Додаток 1) «Україна та ООН в сучасних умовах»(Додаток 2),"Родина у XXст.»(11клас).(Додаток3).
Завдання на застосування гіпотези передбачають висунення гіпотези та її доведення (доказ чи спростування). Даний метод використовую на етапі закріплення знань та умінь учнів при вивченні нової теми, на уроках узагальнення знань та умінь учнів, в системі тематичного контролю. Прогнозування - це метод, в якому використовується як накопичений у минулому досвід, так і поточні припущення щодо майбутнього з метою його визначення. В системі таких прийомів використовую прийо Якби…».
Наприклад, при вивченні певних історичних подій пропоную учням в уяві змінити хід історичних подій та спрогнозувати в цьому контексті розвиток суспільства (наприклад, що було б, якби князь Олег не убив Аскольда і Діра?). Стимулює пізнавальний інтерес метод «заверши істроію» чи допиши окремі факти. Прикладом такого завдання може бути наступне: «Уявіть себе середньовічним істориком. Для завершення історичного літопису книги « Історія військових походів 9-10 ст.» потрібно доповнити розділ «Походи князів Олега та Ігоря проти Візантії». У розділі ви маєте зазначити роки походів, мету, суть підписаних договорів, значення походів для розвитку Русі.
Метод помилок є вродженим методом мислення людини. Також цей метод називають методом перебору варіантів. Для цього використовую метод «Редагування тексту», який я застосовую на етапі актуалізації опорних знань, и при закріпленні вивчення нової теми. Наприклад, при вивчені теми «Київська держава (Русь-Україна) Ярослава Мудрого.
Князь Святослав мав багато синів, між якими після його смерті розпочалася кривава боротьба за київський престол.1011 року під час боротьби гинуть Борис, Гліб і Володимир від рук Святополка. У першій битві з Ярославом навесні 1016 року Святополк зазнає поразки. 1018 року за підтримки свого тестя польського короля Болеслава І Святополк знову утверджується в Києві. Восени 1018 року кияни піднімають повстання проти його правління. Навесні 1019 року Святополк робить останній похід на Київ, де зазнає поразки від військ Ярослава. 1023 року проти Ярослава виступає тмутараканський князь (брат) Мстислав; сутичка закінчилася укладенням мирного договору. З 1036 року, після смерті Мстислава, Ярослав стає «самовладцем Руської землі». Прийом «Ланцюжок» використовую на уроках узагальнення знань та умінь учнів. Прийом формує послідовність мислення при вивченні історичних подій по темі. Наприклад, при узагальненні теми «Виникнення та розвиток Київської Русі» (7 кл.) застосовую метод продуктивного навчання «Ланцюжок». Завданнями для учнів є встановити часові рамки виникнення стародавніх східно-слов»янських племен.
Метод « Запитуй» використовую на уроках вивчення нового матеріалу на етапі закріплення знань. Для цього пропоную об»єдную учнів в групи чи пари та пропоную їм придумати запитання по темі. Метод не тільки дає змогу пригадати учням вивчене на уроці, але й навчить формулювати запитання та самостійно відшукати відповідь у підручнику чи з додаткових джерел. Прийом «Класифікація фактів» використовую в системі творчих завдань для індивідуальної чи групової роботи. Наприклад, при вивченні теми «Київська Русь наприкінці 10- на початку 11 ст.» учні отримують завдання наступного змісту: заповнити таблицю « культурне життя Київської Русі наприкінці 10 – на початку 11 ст. за 4 критеріями: освіта, писемність, живопис, література. На етапі рефлексії використовую метод «Все в твоїх руках» . Кожен учень отримує бланк зворотнього зв»язку, на якому визначає свої знання та навички з теми. Результати використання методів продуктивного навчання були відстежені у моніторинговій діяльності з предмету( додаток 4).). Відповідно до моніторингу визначаю проблемні зони в розумінні історичних фактів та коригую їх в процесі викладання історії на наступних уроках.). Дослідницький метод використовую в позакласній роботі з предмету.: тематична лінійка "Голодомор... трагічні сторінки історії"," Коли Ви вмирали Вам сурми не грали.."( до річниці створення УПА)позакласний захід "Бойківська вишиванка",
Література
1.Актуальные вопросы формирования интереса в обучении / Под ред. Г. И. Щукиной. – М. : Просвещение, 1984. – 145 с.
2. Бондаревський В. Б. Виховання інтересу до знань і потреби до самоосвіти : Книга для учителя / В. Б. Бондаревський. - М. : Просвещение, 1985. – 144 с.
3. Бібік Н. М. Формування пізнавальних інтересів молодших школярів / Н. М. Бібік. – К. : Віпол, 1987. – 96 с. 4.
4.Бойко Н. О. Дидактичні умови формування пізнавального інтересу у школярів : автореф. дис. ... канд. пед. наук: 13.00.01 ; Харківський держ. пед. ун-т ім. Г. Сковороди / Н. О. Бойко. – 1999. – 19 с.
5. Головань Т. Пізнавальний інтерес як чинник підвищення ефективності процесу навчання / Т. Головань // Рідна школа. – 2004. – № 6. – С. 15–17.
6.Державний стандарт основної і базової школи.
7. Леонтьев А. Н. Избранные психологические произведе- ния : в 2 т. / А. Н. Леонтьев. – М. : Педагогика, 1983. – Т. 2. – 320 с.
8. Киричук О. І. Виховання в учнів інтересу до навчання / О. І. Киричук. – К. : Знання, 1986. – 48 с.
9.Лозова В. І. Цілісний підхід до формування пізнавальної активності школярів; [монографія] / В. І. Лозова. – 2-ге вид., доп. – Харків : Харк. держ. пед. ун. ім. Г. С. Сковоро- ди : О.В.С., 2000. – 164 с.
10. Лозова В. І. Пізнавальна активність школярів (Спецкурс з дидактики) : навч. посібник для пед. ін-тів / В. І. Лозова. – Харків : Основа при ХДУ, 1990. – 89 с.
2. Бондаревський В. Б. Виховання інтересу до знань і потреби до самоосвіти : Книга для учителя / В. Б. Бондаревський. - М. : Просвещение, 1985. – 144 с.
3. Бібік Н. М. Формування пізнавальних інтересів молодших школярів / Н. М. Бібік. – К. : Віпол, 1987. – 96 с. 4.
4.Бойко Н. О. Дидактичні умови формування пізнавального інтересу у школярів : автореф. дис. ... канд. пед. наук: 13.00.01 ; Харківський держ. пед. ун-т ім. Г. Сковороди / Н. О. Бойко. – 1999. – 19 с.
5. Головань Т. Пізнавальний інтерес як чинник підвищення ефективності процесу навчання / Т. Головань // Рідна школа. – 2004. – № 6. – С. 15–17.
6.Державний стандарт основної і базової школи.
7. Леонтьев А. Н. Избранные психологические произведе- ния : в 2 т. / А. Н. Леонтьев. – М. : Педагогика, 1983. – Т. 2. – 320 с.
8. Киричук О. І. Виховання в учнів інтересу до навчання / О. І. Киричук. – К. : Знання, 1986. – 48 с.
9.Лозова В. І. Цілісний підхід до формування пізнавальної активності школярів; [монографія] / В. І. Лозова. – 2-ге вид., доп. – Харків : Харк. держ. пед. ун. ім. Г. С. Сковоро- ди : О.В.С., 2000. – 164 с.
10. Лозова В. І. Пізнавальна активність школярів (Спецкурс з дидактики) : навч. посібник для пед. ін-тів / В. І. Лозова. – Харків : Основа при ХДУ, 1990. – 89 с.
11. Морозова Н. Т. Учителю о познавательном интересе / Т. Н. Морозова // Психология и педагогика. - 2007. - № 2. - С. 7-10.
12. Онищук В. О. Шлях до глибоких знань / В. О. Онищук. – К. : Знання, 1999. - 47 с.
13. Підласий І.П. Практична педагогіка або три технології. Інтерактивний підручник для педагогів ринкової системи освіти -К.:Видавничий Дім «Слово», 2004.- 616 с.
14. Щукина Г. И. Педагогические проблемы формирования познавательных интересов учащихся / Г. И. Щукина. – М. : Педагогика, 1988. – 208 с.
Презентація :"ФОРМУВАННЯ ПІЗНАВАЛЬНОГО ІНТЕРЕСУ УЧНІВ ПРИ ВИВЧЕННІ ІСТОРІЇ ЗАСОБАМИ ПРОДУКТИВНОГО НАВЧАННЯ"12. Онищук В. О. Шлях до глибоких знань / В. О. Онищук. – К. : Знання, 1999. - 47 с.
13. Підласий І.П. Практична педагогіка або три технології. Інтерактивний підручник для педагогів ринкової системи освіти -К.:Видавничий Дім «Слово», 2004.- 616 с.
14. Щукина Г. И. Педагогические проблемы формирования познавательных интересов учащихся / Г. И. Щукина. – М. : Педагогика, 1988. – 208 с.
Роль моніторигових досліджень при вивченні історії (презентація)
Додаток 2
Видатні культурні діячі Рожнятівщини
Додаток 3
" Родина в XX ст."
Презентація "Родина у XXст."
Фотографії
Додаток 1
Україна – одна із держав-засновниць ООН
Аналітична довідка
Немає коментарів:
Дописати коментар